Андрій Горбатюк: довідка для тернополян

11 листопада 2020 року Тернопільський міськрайонний суд уперше за багато років призначив довічне позбавлення волі. Суддя-спікерка Анна Мостецька тоді сказала, що працює в суді з 2003 року і за її пам’яті такого вироку тут ще не було. Засуджений — тернополянин Андрій Горбатюк, 1993 року народження.

Якщо ви вводите це ім’я в пошук із Тернополя, майже завжди потрапляєте на кримінальну справу 2019–2023 років про вбивство тату-майстрині Тетяни Підвашецької на вулиці Леся Курбаса, 9. Є й інші люди з таким прізвищем і ім’ям — зокрема загиблий військовий із Кіровоградщини та футбольний воротар — але місцевий запит зазвичай стосується саме цієї справи.

Нижче — хто він за документами суду, як змінювався вирок, чому ім’я досі спливає в розмовах про безпеку в місті і куди звертатися, якщо вам потрібні офіційні тексти рішень, а не перекази.

Біографічна довідка

Андрій Павлович Горбатюк народився 3 листопада 1993 року. Батьки були розлучені; батько помер, коли синові було 13. Виховувала мати, є брат по материнській лінії. У школі він змінив кілька закладів, заняття пропускав. Після школи вступив на юридичний факультет тодішнього Тернопільського національного економічного університету, закінчив два курси і був відрахований за невідвідування.

До 2019 року він був відомий у місті не посадою, а зовнішністю: модифікації тіла, зміна кольору очей, розрізаний язик, «ельфійські» вуха. У 2014 році давав інтерв’ю про ці зміни. Судово-психіатрична експертиза визнала його осудним: психічним захворюванням він не страждав, дії усвідомлював. У медичних виписках фігурував розлад поведінки, пов’язаний із вживанням психоактивних речовин і алкоголю.

На момент злочину йому було 25 років. Під час суду першої інстанції — 27. Станом на 2026 рік він відбуває довічне покарання за вироком, який Верховний Суд залишив у силі на початку 2023 року. Окремої інформації про колонію, де він утримується зараз, у відкритих офіційних повідомленнях немає: після вироків його етапували з Чортківського слідчого ізолятора.

Судова справа

У ніч з 15 на 16 квітня 2019 року в квартирі на восьмому поверсі будинку по вулиці Леся Курбаса, 9, у мікрорайоні, який тернополяни досі називають «Аляскою», загинула 27-річна Тетяна Підвашецька, 1991 року народження. Тіло вранці 16 квітня близько 10:00 виявили подруга матері та робітник, який робив у квартирі ремонт. Слідство кваліфікувало діяння як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю. За висновком експертизи, на тілі було 99 колото-різаних ран.

Горбатюк приїхав до помешкання ввечері 15 квітня на таксі. Він був знайомий із загиблою: приходив як клієнт і планував доопрацювати татуювання. Наступного дня його затримали у Львові. 18 квітня міськрайонний суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою без застави. Справу передали до суду восени 2019 року.

Позиція захисту протягом процесу змінювалася: спершу були слова про каяття, пізніше — заперечення вини. Суд першої інстанції визнав доведеним, що злочин скоїв саме він: серед доказів — відбиток пальця в квартирі, плями крові на одязі, показання таксиста, який підвозив його до будинку, і поведінка після події — виїзд зі Львова без поясненої потреби. Сам засуджений провину не визнав.

Джерело: рішення судів 2020–2023 років у справі про вбивство Тетяни Підвашецької, узагальнені за матеріалами «Судового репортера» та повідомленням Офісу Генерального прокурора.

До пом’якшення в апеляції захист посилався на практику Європейського суду з прав людини щодо довічного як надмірного. Після касації колегія вже виходила з особливої жорстокості, відсутності розкаяння і того, що потерпіла не створювала для обвинуваченого небезпеки. Цивільний позов матері Світлани Храпко на 2 млн грн суд задовольнив частково — на 500 тис. грн; окремо стягнули близько 47,7 тис. грн процесуальних витрат за експертизи.

Значення для міста

Для Тернополя ця справа стала не «міською легендою», а точкою, де зійшлися суд, поліція, сусіди багатоповерхівки й розмова про те, як швидко після виклику на 102 з’являється слідча група і що відбувається далі з доказами. Вирок 2020 року був першим довічним у міськрайонному суді за багато років — це факт процедури, а не оцінка «епохи».

Пам’ятників, названих на честь Андрія Горбатюка установ чи вулиць у Тернополі немає і бути не може: ім’я фігурує в кримінальному провадженні, а не в топоніміці. Будинок на Курбаса, 9 стоїть як стояв; окремої меморіальної таблиці загиблої там також немає. Те, що лишилося в публічному полі, — судові рішення, архив місцевих видань і пам’ять людей, які жили поруч у квітні 2019-го.

Сьогодні прізвище спливає, коли хтось шукає «хто такий» після старого заголовка або порівнює строки в інших тяжких справах області. Для нас як для міської редакції це ще й нагадування: безпека в під’їзді — не абстракція. Якщо в будинку чути крик або бачите сліди боротьби, виклик на 102 фіксують із часом; затримка в кілька хвилин потім розбирається в суді як окрема обставина.

Де шукати документи

Повні тексти вироків і ухвал — у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Шукати зручніше за прізвищем засудженого, назвою суду й роком: 2020 (перша інстанція), 2021–2022 (апеляція), 2021 і 2023 (касація). Реєстр безкоштовний, реєстрація через електронну пошту або «Дію» займає кілька хвилин.

Хронологію слухань і цитати зі судових засідань збирали місцеві редакції «Терен» і «20 хвилин» та профільне видання «Судовий репортер». Архівні фото з залів — у тих самих матеріалах 2020–2022 років. Окремого фонду в обласному архіві чи музеї про цю людину немає: це не фондова історична колекція, а кримінальна справа.

Якщо вам потрібна не публікація, а засвідчена копія рішення для нотаріуса чи адвоката, звертайтеся до канцелярії суду, який ухвалив акт. Для міськрайонного суду Тернополя прийом документів іде за графіком канцелярії; запит краще подавати письмово з копією паспорта. Строк відповіді за законом про доступ до публічної інформації — до п’яти робочих днів, із можливим продовженням до 20, якщо треба піднімати том.

• Єдиний державний реєстр судових рішень — відкриті тексти без персональних даних потерпілих у повному обсязі, де їх закрито законом.
• Канцелярія Тернопільського міськрайонного суду — паперові копії вироку 2020 року.
• Канцелярія Тернопільського апеляційного суду — ухвали 2021 і 2022 років.
• Контакт-центр поліції 102 — лише якщо йдеться про нову подію, а не про архив старої справи.

Поліція Тернопільської області архив слідства стороннім не видає: матеріали провадження можна отримати через адвоката в межах передбаченого КПК доступу. Журналістський запит дає пресреліз і вже оприлюднені факти, не том експертиз.

Що робити далі

Якщо ви шукали ім’я, щоб зрозуміти заголовок старої новини, досить реєстру судових рішень і дат у таблиці вище: після лютого 2023 року вирок не переглядали. Окремої «довідки з місця відбування» міська влада не видає.

Якщо ви мешкаєте на вулиці Леся Курбаса чи сусідніх і хочете знати, як зараз працює виклик поліції в будинок, орієнтир такий: у денний час патруль у центрі міста зазвичай доїжджає швидше, ніж на околиці; нічний виклик на 102 краще дублювати точним під’їздом і поверхом. Це не гарантія, а практика чергових змін.

Якщо вам потрібна правова допомога у власній кримінальній чи цивільній справі, перший крок — бюро безоплатної правничої допомоги в Тернополі (система БПД). Прийом за попереднім записом, пакет документів залежить від категорії: паспорт, ідентифікаційний код, підтвердження доходу, якщо претендуєте на безоплатний захист. Черга на первинну консультацію в спокійні тижні — від кількох днів до двох тижнів.

Якщо ви родич потерпілої сторони в іншій справі і хочете зрозуміти, як рахують моральну шкоду, орієнтир із цього процесу — 500 000 грн, які суд стягнув замість заявлених 2 млн. Сума не є тарифом: кожна справа рахується окремо, і без адвоката такі позови у Тернополі рідко проходять з першого разу.