Курс валют на 09.10.2026 UAH
Пт. Жов 9, 2026

Андрій Горбатюк: прокурор у новинах справедливості

Прокурор Сергій Горбатюк виступає перед фоном Генеральної прокуратури України

23 жовтня 2019 року генеральний прокурор підписав наказ про звільнення керівника Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури. На брифінгу той самий керівник назвав цифри роботи підрозділу: у справах Майдану — 448 повідомлень про підозру, 298 обвинувальних актів у суді, 57 вироків. Саме ці числа досі пояснюють, чому прізвище Горбатюк знову й знову спливає, коли в Україні говорять про правосуддя.

У пошуку тернополяни часто набирають «Андрій Горбатюк». Під цим запитом змішуються різні люди з одним прізвищем. Прокурор, якого країна чула в новинах про Майдан і корупцію вищого рівня, — Сергій Вікторович Горбатюк, народжений 20 червня 1973 року на Хмельниччині. Він не очолював Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру: його ділянка була іншою — спецрозслідування в Генпрокуратурі.

Нижче — факти, його власні слова й дати, без яких легко переплутати біографії. Для нас це не столична легенда, а орієнтир: як держава розслідує тяжкі справи і куди звертатися, якщо вам потрібна не телевізійна картинка, а конкретна адреса в Тернополі.

Прокурор, якого звідусіль чули

Сергій Горбатюк закінчив Львівський університет у 1995-му, з 2003-го працював слідчим Дарницької районної прокуратури Києва, з 2004-го — у Генеральній прокуратурі. Після Революції гідності саме його підрозділ зібрав провадження про побиття, переслідування й убивства учасників протестів. З 17 грудня 2014-го він був заступником начальника Головного слідчого управління — начальником Управління спеціальних розслідувань.

Для тернополян це ім’я з’являлося не на площі міста, а в вечірніх новинах: розстріли на Інститутській, «Беркут», справа Януковича. Радіо Свобода тоді писало, що за даними Генпрокуратури під час Євромайдану постраждали близько 2,5 тисячі людей, 104 загинули. Підрозділ Горбатюка став тією ланкою, через яку держава мала відповісти на ці цифри не мітингом, а підозрами й судами.

Поширена помилка виглядає так: у заголовку ставлять «Андрій», додають посаду «керівник САП» і біографію слідчого Майдану. Ззовні це схоже на коротку довідку. Закінчується плутаниною з вироком тернопільського суду в іншій справі або з повідомленням про загиблого військового з тим самим прізвищем. Правильно дивитися на по батькові, роки посад і назву органу: Управління спеціальних розслідувань ГПУ — не САП і не обласна прокуратура на Листопадовій.

Що розслідував

Робота підрозділу ділилася на два великі пласти. Перший — злочини під час Революції гідності: від побиття до вбивств. Другий — економічні й корупційні епізоди часів Януковича, які слідство зв’язувало зі «злочинною організацією» колишнього президента. Окремо йшли епізоди щодо суддів, прокурорів і керівників силових органів, які, за версією слідства, оформлювали незаконні рішення проти протестувальників.

На брифінгу 24 жовтня 2019-го Горбатюк звів підсумки так: серед підозрюваних фігурували двоє колишніх президентів, прем’єр, 11 міністрів, голова РНБО, генеральний прокурор, голова СБУ. Це не вирок суду, а перелік осіб, яким підрозділ повідомив про підозру. Судова частина тягнулася роками й часто обривалася строками давності.

Напрямок на момент звільнення Підозри Акти до суду Вироки
Справи Майдану 448 298 57
Корупційні провадження підрозділу 156 88 окремо не зведено

Джерело: брифінґ Сергія Горбатюка 24 жовтня 2019 року, Радіо Свобода, УНІАН.

У лютому 2019-го, ще до звільнення, він казав: із тодішніх вироків реальне позбавлення волі стосувалося переважно так званих тітушок, а десятки підозрюваних далі працювали в правоохоронних органах. Після 24 лютого 2022-го Горбатюк пішов до війська, тож розслідування воєнних злочинів повномасштабного вторгнення він уже не вів як керівник слідчого управління. Його публічні оцінки війни — це слова офіцера, а не процесуальні рішення САП чи Офісу генпрокурора.

Цитати про справи та державу

Горбатюк говорив жорстко й без метафор «про боротьбу зі злом». Нижче — кілька перевірених формулювань, які допомагають зрозуміти його позицію, а не чужі перекази.

«Я суджуся досі. Це таке собі знущання з ознаками помсти: справа про поновлення на роботі має бути розглянута в місячний термін, а пішов уже 5-й рік».

Так він описав судовий спір після звільнення в розмові з hromadske у березні 2024-го. Для читача це не скарга «на систему», а конкретна норма: трудовий спір прокурора має стислий строк, на практиці він розтягнувся на роки.

«Найшвидша справа розглядалася до вироку 7 років. Там, де було 48 загиблих і 85 поранених. Януковичу ж і решті інкримінується загалом десь понад 400 потерпілих — тобто втричі більше. За простою арифметикою, треба помножити 7 на 3. Це 21 рік. Чи буде користь від того вироку через 21 рік?»

Ця оцінка — про темп судів, а не про те, «хто винен у політиці». Він визнавав, що розслідування не зупинили, і одразу додавав: звіти про «рух справ» не замінюють реального строку ув’язнення за тяжкі злочини.

Важливо. Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Горбатюк не очолював. САП — окремий орган нагляду за НАБУ. Його посада в 2014–2019 роках — начальник Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури. Плутати ці вивіски — найкоротший шлях до хибної біографії.

Після звільнення він казав, що хоче повернутися й змінити прокуратуру так, щоб вона «захищала постраждалих, а не злодіїв і корупціонерів». Пізніше уточнював умову: повертатися має сенс лише там, де можна щось змінити, а не зайняти посаду, якої після реорганізації вже немає.

Стиль роботи й суперечки

Стиль Горбатюка в стресі був публічним. Він писав рапорти керівництву, виходив на брифінги, оскаржував накази в суді. Формальна причина звільнення 2019-го — реорганізація органів прокуратури й відмова подати заяву на атестацію встановленого зразка. Він написав заяву «іншого зразка» з переліком зауважень до процедури. Генпрокурор Руслан Рябошапка підписав наказ. Горбатюк назвав це свавіллям і пішов до суду.

Конфлікт не зводився до паперу. Нове керівництво ставило під сумнів конструкцію «злочинної організації Януковича» й хотіло розвести майданівські та корупційні епізоди по різних органах. Горбатюк наполягав, що це один масив доказів. Суспільна реакція теж розкололася: родини Небесної сотні й частина адвокатів тримали його сторону; критики нагадували, що гучних посадок за розстріли довго не було, а частина вироків — заочні.

У 2022-му, на другий день великої війни, він прийшов до Дарницького ТЦК. Юристам сказали, що такі фахівці «поки не потрібні». Наступного дня він пішов стрільцем у 23-й окремий стрілецький батальйон. Позивний «Горбі» не прижився: у підрозділі його впізнали, і закріпилося «Прокурор». До кінця 2024-го він служив у цьому батальйоні, згодом — офіцером. Це вже не прокурорська кар’єра, а окремий розділ біографії, який не скасовує попередніх справ і не робить його керівником воєнних розслідувань.

Дати, які варто знати

Хронологія тут потрібна не для іспиту, а щоб відрізнити призначення від чуток.

  • 1995 — закінчив Львівський державний університет; далі слідча робота в Києві, з 2004-го — у Генпрокуратурі.
  • Літо–грудень 2014 — очолює розслідування злочинів Майдану, 17 грудня призначений начальником Управління спеціальних розслідувань.
  • 19 лютого 2019 — публічний звіт: сотні підозр, десятки вироків, частина підозрюваних лишається на службі.
  • 23 жовтня 2019 — звільнення; 7–8 листопада — позов до Окружного адмінсуду Києва про поновлення.
  • 18 листопада 2021 — ОАСК відмовляє в поновленні; справу далі тягнуть апеляції й новий розгляд.
  • 26 лютого 2022 — початок служби в 23-му ОСБ; квітень 2024 — Київський окружний адміністративний суд поновлює на посаді, якої після реформи вже немає; прокуратура оскаржує.
  • Кінець 2024 — 2026 — публічні інтерв’ю вже як військовослужбовця; у січні 2026-го Офіс генпрокурора окремо згадав його службу й судове поновлення.

Цей ряд не закриває всіх інстанцій. Станом на останні відкриті пояснення самого Горбатюка апеляція щодо поновлення ще мала значення: без неї наказ суду першої інстанції не став остаточною крапкою. Посади 2014 року в структурі Офісу генпрокурора вже не існує в тому вигляді.

Якщо вам треба не біографія зі столиці, а дія в Тернополі, правило просте. Скаргу на бездіяльність слідства чи прокуратури несутть до Тернопільської обласної прокуратури на вулиці Листопадовій, 4; усні звернення приймають на «гарячій лінії» (0352) 52-50-65 у робочі дні. Тексти рішень шукайте в Єдиному державному реєстрі судових рішень за прізвищем, номером справи й судом — не за заголовком у стрічці.

Критерій вибору джерел той самий, що й для будь-якої гучної справи: посада, дата наказу, номер провадження. Прізвище Горбатюк у нашому місті вже стояло в місцевому вироку в зовсім іншій кримінальній історії; змішувати її з управлінням спецрозслідувань — означає поширити чужу біографію як факт.

Застереження чесне: цифри підозр і актів — це робота слідства на дату звільнення, а не список людей, які вже відбувають строк. Частина епізодів пішла в інші органи, частина закрита за строками давності, частина слухається роками. Ця добірка допомагає не загубитися в іменах. Вона не замінює адвокатську консультацію і не є висновком суду.

Від Корній Круковський

Перший запис у трудовій — не редакція, а вікно прийому в управлінні соцзахисту. Корній тоді щойно закінчив історичний факультет і думав, що це на рік. Вийшло на три. У журналістику зайшов бічною хвірткою: кілька місяців писав короткі замітки про тарифи, поки не закріпився за своїм напрямом. Веде три рубрики — школи й садочки, лікарні, соціальні виплати. Ходить на апаратні наради управлінь освіти та охорони здоров'я, подає запити на публічну інформацію і сам відстежує, чим закінчилися торішні обіцянки: черги на зарахування, ремонти корпусів, набір лікарів. Раз на місяць розбирає, скільки з бюджетної програми реально витрачено. Не бере в текст рішення, під яким стоїть лише посада без прізвища відповідального.

Related Post

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *