Ви виїжджаєте з Тернополя на вихідні — у ліс під Бережанами чи на Медобори — з паперовою картою Генштабу й компасом у телефоні. На карті стрілка «північ» дивиться чітко вгору. У телефоні північ зсунута на кілька градусів. Люди тоді крутять гаджет, трусять його, шукають «правильний» режим. Прилад не зламався. Так виглядає різниця між географічною й магнітною північчю, і саме з неї починається відповідь на запитання, де знаходиться північний магнітний полюс Землі.
Північний магнітний полюс — це місце в Арктиці, де стрілка компаса стає майже вертикально. Він не стоїть на осі обертання планети і не збігається з точкою, яку ми звикли називати Північним полюсом. Для тернополянина це не абстракція з підручника: від цього місця залежить, куди дивиться компас у лісі, у полі й на воді.
Нижче — як це працює без зайвої фізики: що саме рухається, де полюс стоїть зараз, чому він не стоїть на місці й що з цим робити, якщо ви орієнтуєтесь не лише по GPS.
Різниця двох півночей
Географічний Північний полюс — точка, де вісь обертання Землі виходить на поверхню. Вона майже нерухома. Магнітний полюс — інша точка: там невидима сила, що повертає стрілку компаса, спрямована прямо вниз. Компас шукає саме її, а не вісь планети.
Через це два «півночі» розведені на сотні кілометрів. Стрілка в Тернополі ніколи не дивиться точно на географічну північ. Кут між ними називають магнітним схиленням. В Україні воно зараз східне: компас відхиляється праворуч від справжньої півночі.
Поширена помилка — вважати, що «магнітна північ» і «географічна північ» — синоніми, просто різні слова. Це різні місця. Друга помилка — думати, що полюс — це гора чи маяк, куди можна доїхати й поставити прапорець. Це розрахункова точка на льоду й воді Арктики, і за добу вона може «гуляти» на десятки кілометрів через зовнішні збурення.
Місце полюса у 2026 році
Станом на 2026 рік північний магнітний полюс лежить у Північному Льодовитому океані, уже ближче до сибірського узбережжя, ніж до канадських островів. За моделлю IGRF-14 його положення на початок року — близько 85,5° північної широти і 135,4° східної довготи. Від географічного Північного полюса це приблизно 500 км.
Світова магнітна модель WMM2025 для 2025 року давала 85,762° пн. ш. і 139,298° сх. д. За рік точка змістилася на десятки кілометрів. Це не «помилка карти», а звичайний річний крок. Полюс уже перетнув лінію зміни дат у жовтні 2017 року і відтоді рухається в східній півкулі.

Координати різних моделей розходяться на кілька десятків кілометрів — так і має бути. Полюс не вбитий кілочком: його рахують там, де нахилення стрілки дорівнює 90°. Для навігації важливий не «прапорець», а актуальна модель, яку оновлюють раз на п’ять років.
| Рік | Широта | Довгота | Район |
|---|---|---|---|
| 1831 | 70,1° пн. ш. | 96,8° зх. д. | півострів Бутія, Канада |
| 2000 | 81,0° пн. ш. | 109,6° зх. д. | Канадська Арктика |
| 2020 | 86,5° пн. ш. | 162,8° сх. д. | Північний Льодовитий океан |
| 2025 | 85,7° пн. ш. | 138,6° сх. д. | Арктика, курс на Сибір |
| 2026 | 85,5° пн. ш. | 135,4° сх. д. | Північний Льодовитий океан |
Джерело: IGRF-14 (World Data Center for Geomagnetism, Kyoto; British Geological Survey), положення на 2026 рік — модельний прогноз.
Причини постійного дрейфу
Полюс рухається, бо рідке залізо й нікель у зовнішньому ядрі Землі течуть нерівномірно. Дві великі «плями» під Канадою і Сибіром тягнуть його в різні боки. Останні десятиліття сибірська сторона перемагає, тому точка йде від канадських островів на схід.
До 1990-х дрейф був повільним — близько 10–15 км на рік. Потім швидкість зросла до 50–60 км на рік. У 2025–2026 роках, за річним звітом NOAA, середня швидкість північного полюса була вже близько 36 км на рік. Це все одно швидко: за п’ять років карта без оновлення дає помітну помилку курсу.
На практиці буває так. Штурман або пілот бере стару поправку компаса з карти 2015 року і веде судно чи літак «як завжди». Курс сходиться на короткій дистанції й розходиться на довгій. Причина не в приладі, а в тому, що полюс за цей час відійшов на сотні кілометрів, і кут схилення в точці старту вже інший.
Від чого залежить результат для вас: від року моделі, від місця на карті й від того, чи користуєтесь ви стрілкою, чи супутником. GPS показує координати за супутниками. Компас і магнітометр телефона — ні: вони «дивляться» на магнітну північ.
Компас, GPS і поправка в полі
Компас у Тернополі дивиться не на географічну північ, а приблизно на 7° східніше. Публічні калькулятори для міста дають близько 7,3°. Інститут геофізики НАН України для середини 2024 року показує по країні схилення від −4° до 21°, а середнє зростання з 1900 року — від −1,45° до 8,8°. Для нашої області орієнтир простий: стрілка вправо від «правдивої» півночі.
До виправлення людина йде «за стрілкою» і через 10 км опиняється приблизно на 1,2 км лівіше або правіше задуманого орієнтира. Після виправлення курс кладуть на справжню північ: від показань компаса віднімають східне схилення. Зміна невелика на подвір’ї, і вже суттєва на маршруті від Тернополя до Почаєва, якщо орієнтуватися лише стрілкою.

Телефонний GPS координати рахує сам. А ось електронний компас у тому ж телефоні бере дані з датчика й світової магнітної моделі. Актуальна версія — WMM2025, її випустили в грудні 2024-го, вона чинна до кінця 2029 року. Літаки, кораблі й смартфони сидять на цій самій поправці. Якщо систему не оновити, курс «пливе», навіть коли точка на карті виглядає правильно.
Полюс і Тернопільщина
У Тернополі полюса не було. За всю історію вимірювань з 1831 року, коли Джеймс Кларк Росс зафіксував його на півострові Бутія в канадській Арктиці, точка ходила по високих широтах: канадські острови, льод океану, курс на Сибір. До Поділля, Галичини чи навіть до Києва вона не спускалася.
Що змінюється в нас — не «полюс на Соборній», а кут схилення. Сто років тому стрілка в наших широтах майже збігалася зі справжньою північчю або навіть відхилялася трохи на захід. Зараз вона стійко дивиться на схід. Тому старі туристичні схеми без дати моделі й нові карти ДСНС чи Генштабу можуть розходитися на ті самі 6–8°.
Для грибника з Великої Березовиці чи рибалки на Дністровському водосховищі це означає одне: паперова карта дає географічну північ, компас — магнітну. Якщо не врахувати різницю, стежка «прямо на північ» виведе не до потрібної посадки, а в сусідній квартал лісу.
Часті запитання
Де полюс прямо зараз? У Північному Льодовитому океані, біля 85,5° пн. ш. і 135,4° сх. д. за IGRF-14 на 2026 рік. Це модельна точка, не табличка на льоду.
Чому він не стоїть? Бо течії рідкого металу в ядрі Землі змінюють напрям сили, яка крутить стрілку. За 2025–2026 роки північний полюс зміщувався приблизно на 36 км за рік.
Чим він відрізняється від географічного? Географічний — кінець осі обертання. Магнітний — місце, де стрілка стає вертикально. Між ними сотні кілометрів.
Що з компасом і GPS? GPS показує місце. Компас показує магнітну північ. У Тернополі поправка близько 7° на схід. Без неї 10 км шляху дають понад кілометр бічного зносу.
Чи був полюс в інших місцях? Так. З XVII століття він довго тримався в канадській Арктиці, у 2017-му перейшов у східну півкулю. У Тернополі й загалом у середніх широтах України його не фіксували.
Практичний рахунок для вихідних. Ви йдете від кромки лісу біля Бережан 8 км «на північ» за компасом, не виправивши схилення. 8 × 0,123 ≈ 1 км. Стільки ви розминетеся з просікою, яку намітили на карті. Поправка займає пів хвилини: відняти близько 7° від показань стрілки, якщо вам потрібна географічна північ.
Перевірити кут для своєї точки можна в калькуляторі NOAA або BGS за координатами Тернополя — 49,55° пн. ш., 25,59° сх. д. — і датою походу. Для міського орієнтиру цього досить: телефон оновлює модель сам, паперову карту варто брати з відомою датою, а в лісі не сперечатися зі стрілкою — просто дати їй законні сім градусів.
