«Чому ти зупинилася?» — саме це я почула від водія автомобіля позаду, розповіла тернопільська журналістка Олена. За її словами, сказано це було значно емоційніше й у зовсім іншій формі. Вона зупинилася о 9:00 під час хвилини мовчання; у салоні була її донька.
«Ми зупинилися, щоб вшанувати пам’ять наших Героїв. За кілька секунд у мою машину ззаду в’їхав автомобіль. Удар. І перша думка — дитина. Чи все з нею добре?» — сказала Олена. На щастя, обидві були пристебнуті. «І саме в такі моменти особливо гостро розумієш: іноді одна проста річ може мати надзвичайно велике значення», — додала вона.
Далі прибула поліція. Оформили ДТП і склали протокол. Обставини події зафіксовані.
«Я не хочу в цьому дописі розбирати швидкість, дистанцію чи дії водіїв. Для цього є відповідні процедури», — наголосила медійниця. Їй ішлося про інше: про 9:00 і про одну хвилину, коли Україна зупиняється. «І сьогодні ця хвилина для мене стала особливо особистою. Бо в моїй машині була моя дитина», — сказала вона.
«І я подумала: ми зупинилися лише на хвилину, щоб згадати тих, завдяки кому наші діти сьогодні можуть жити. Навчатися. Гратися. Їхати з мамою містом. Мріяти про своє майбутнє. За це хтось уже заплатив найвищу ціну — власним життям», — продовжила Олена. «Тому хвилина мовчання — це не просто момент, коли на дорозі стає червоне світло. Це не перешкода. Не незручність. Не «втрачена хвилина». Це пам’ять», — підсумувала вона.
Журналістка з Тернополя зупинила авто о 9:00 разом із донькою, щоб вшанувати пам’ять Героїв; за кілька секунд у її машину ззаду в’їхав інший автомобіль.
