Румунія офіційна назва держави звучить просто: Україна пише «Румунія», самі румуни — România, у міжнародних паспортах і кодах — Romania, RO або ROU. Окремої довгої форми на кшталт «Республіка Румунія» в конституційній назві немає: республіка — це форма правління, а ім’я країни коротке.
Для тернопільців це не шкільна дрібниця. Старі атласи з полиці в батьківській квартирі, страховка на автобус до Сучави, штамп на кордоні Порубне–Сірет чи Солотвино–Сігету-Мармацієй — усюди інша орфографія. Якщо переплутати історичну форму з чинною, нічого «незаконного» не станеться, але на бланку й у розмові з румуном ви одразу виглядаєте людиною з іншої епохи.
Нижче — як ця назва працювала в радянські часи, звідки взялося слово, чому регіональні імена плутають із державною назвою, що закріпилося після 1989 року і на що дивитися, коли збираєтесь у дорогу.
Назва в радянські часи
Типова ситуація така. Ви гортаєте шкільний атлас кінця 1970-х або газетну вирізку з полиці — і країна там не «просто Румунія», а Соціалістична Республіка Румунія. У російськомовних бланках того ж періоду часто стояло «Румыния». Бабусі з Тернополя пам’ятали сусідку як «румунку», а на карті бачили довгу казённу вивіску. Плутанина починається саме тут: побутова назва вже була короткою, офіційна — з приставкою режиму.
Сама країна до СРСР не входила. Вона була окремою державою зі своїм паспортом і кордоном. Змінювалась не «належність», а титул на бланках. З 30 грудня 1947 року, після скасування монархії, держава стала Народною Республікою Румунія. З 21 серпня 1965-го — Соціалістичною Республікою Румунія. У розмові люди й далі казали «Румунія», як ми кажемо «Польща», навіть коли на старому конверті написано повну форму.
Окремий шар — правопис. У 1953–1964 роках у румунській орфографії замість літери â поставили î, тож країна на час офіційно писалася Romînia. Потім для слів родини român літеру â повернули. Тому в архівах трапляються два написання підряд, і це не дві різні держави.
Сучасна назва Румунія
Суть проста: România — «земля римлян» у сенсі нащадків романізованого населення. Слово român походить від латинського romanus, «римський». Румунська мова — романська, як італійська чи іспанська, хоч країна лежить далеко на схід від Риму. Назву обрали не туристичні бюро, а самі румуни в ХІХ столітті, коли з двох князівств — Молдови та Валахії — збирали одну державу.
Чому саме форма з «о», а не з «у»? У французькій довго писали Roumanie, в англійській — Rumania і Roumania. Бухарест наполягав на Romania, щоб у латиниці було видно зв’язок із Roma, а не «випадковий» звук. Британські картографи остаточно затвердили англійське Romania для офіційного вжитку 1970 року. Українською усталилося «Румунія» — це не помилка й не калька з російської, а наша норма.
Важливо. «Румунія» і «роми» — різні слова. Назва держави йде від римської спадщини. Роми — окремий народ. Плутати їх у розмові з румуном неввічливо й фактично неправильно.
Результат залежить від мови документа. У конституції 1991 року держава названа România. Форма правління окремим реченням названа республікою. Тому напис «Republic of Romania» на англомовному сайті — зручний пояснювальний ярлик, а не конституційне ім’я.
Від Трансильванії до держави
Людям здається, ніби країна «змінювала ім’я», бо на старих картах світяться Трансильванія, Валахія, Молдова, Добруджа. Це регіони, не офіційна назва держави. Валахію румуни здавна звали Țara Românească — «Румунська земля». Трансильванія увійшла до складу об’єднаної держави після 1918 року; національний день Румунії й досі 1 грудня саме через це об’єднання. Регіон лишився регіоном, як у нас Поділля не замінює слово «Україна».
До 1859–1862 років не було єдиної держави з цим ім’ям. Спершу говорили про Об’єднані князівства, потім Конституція 1866 року вже фіксує România. У 1881–1947 роках на печатках стояло Королівство Румунія. Після війни знову змінювали не корінь назви, а політичний префікс.
| Період | Офіційна форма | Що бачив пересічний сусід |
|---|---|---|
| 1866–1881 | România | Коротка назва вже в конституції |
| 1881–1947 | Regatul României | Королівство на марках і монетах |
| 1947–1965 | Republica Populară Română / Romînă | Народна республіка; у 1953–1964 — написання з î |
| 1965–1989 | Republica Socialistă România | Довга форма в атласах і на кордоні |
| з кінця 1989 | România | Коротка назва без ідеологічної приставки |
Джерела: Конституція Румунії 1991 року; перелік державних титулів за румунськими офіційними хронологіями назв, звіреними з Encyclopaedia Britannica станом на 2026 рік.
Помилка «назва постійно стрибала» виникає, коли регіон, політичний титул і орфографічну реформу складають в одну купу. Корінь România тримається з ХІХ століття. Змінювали обгортку.
Назва після 1989 року
У грудні 1989-го, ще до розпаду СРСР, у Бухаресті прибрали соціалістичну приставку. На записах тих днів чути пряму вимогу: країна знову має називатися просто România, а з прапора — комуністичний герб. Конституція, ухвалена 21 листопада 1991 року й підтверджена референдумом 8 грудня, закріпила це ім’я. Відтоді воно не стрибало.
До того на бланках стояла довга формула «Соціалістична Республіка Румунія». Після — коротке România на конституції, паспортах, кодах ISO RO/ROU, домені .ro. Зміна сталася не «через розпад Союзу», а через внутрішній злам режиму; міжнародні довідники підтягнули написання за Бухарестом.
Ключове число тут — 11 років особливого правопису, з 1953-го по 1964-й. Воно складається так: реформа орфографії прибрала â на користь î в усьому словнику; кілька сезонів країна офіційно була Romînia; 1964-го для сім’ї слів român / România зробили виняток і повернули â. Після 1993-го â знову ширше вживають у мові, але державна назва вже не потребувала нового хрещення. Якщо побачите в архіві Romînia — це той самий корінь, інша літера.
Поради подорожнім із Тернополя
З Тернополя найчастіше їдуть через Чернівці на пункт Порубне–Сірет і далі на Сучаву (близько 40 км від кордону) або через Закарпаття на Солотвино–Сігету-Мармацієй. Автобуси Тернопіль–Сучава ходять щодня; на самому пункті пропуску в спокійний день закладайте 1–2 години. На квитку, страховці й запрошенні країна має стояти як Romania / România / Румунія — не «СРР» і не «Руминія» з старого словника.
- У звертанні кажіть «румуни», країну — «Румунія». Англійською на кордоні спокійно кажіть Romania: саме цього написання просить Бухарест.
- Шукайте на штампі й анкеті коди RO або ROU, на купюрах і вивісках банків — România. Це і є офіційна коротка назва.
- Не виправляйте прикордонника, якщо він каже Romania, а ви звикли до «Румунії». Це той самий екзонім двома мовами.
Поширена хиба — дописувати «Республіка», «Соціалістична» або плутати Трансильванію з назвою держави. Трансильванія — край із власною історією всередині країни. Інша хиба — писати в англійському полі Rumania, як у довоєнних книжках. Для румуна це виглядає як старий підручник, не як образа, але в електронній формі інколи «не проковтне» перевірка.
Правильно пройдений шлях виглядає буденно. Ви купуєте квиток Тернопіль–Сучава, у графі країни стоїть Romania, у паспортному контролі на Сіреті в штампі — RO, на чеку з кав’ярні в Сучаві — România. Жодної лекції з історії ніхто не читає. Просто бланк збігся з тим, як країна сама себе називає з кінця 1989 року.
Перед виїздом відкрийте три папери: квиток, страховку й, якщо є, запрошення. У всіх трьох має бути та сама країна — Румунія / Romania / România. Якщо в старому полісі з домашньої шухляди ще значиться «Соціалістична Республіка», цей документ для поїздки 2026 року не підходить: потрібен чинний поліс із короткою назвою. На вокзалі в Тернополі уточніть у касі не «на Румунію взагалі», а конкретний пункт — Сірет чи Сігет, бо від цього залежить і час у дорозі, і те, який штамп ви привезете додому.
Любава Полудень 
Каміла Терпелюк