У квітні 2025 року в Національній поліції України служили 913 службових собак — таку цифру назвала очільниця кінологічної служби Світлана Коломієць в ефірі Укрінформу. Це не декоративні «напарники» для фото біля патрульки. Кожен пес має спеціалізацію, провідника і графік виїздів.
Для тернополянина ця служба ближча, ніж здається з екрана. У кінологічному центрі ГУНП області останніми роками тримають близько двох десятків собак. Окремо працюють рятувальницькі німецькі вівчарки ДСНС: їх виводили, зокрема, після удару по будинку на вулиці Стуса, 8.
Нижче — які службові собаки породи реально ходять нашими вулицями, як їх відрізнити від звичайного пса в нашийнику і як себе тримати, коли кінолог іде вам назустріч.
Службові собаки у Тернополі
Поліцейського з собакою в місті найчастіше видно не «на прогулянці», а на конкретному завданні: перевірка транспорту, огляд місця події, пошук зниклої людини, робота після обстрілу. Рятувальницькі розрахунки ДСНС з’являються там, де треба прочесати завал чи лісосмугу. Держава тримає цю службу не з сентименту: ніс собаки ловить запах вибухівки, наркотику чи людини там, де камера й металошукач мовчать.
Цифра «близько 24» з офіційних коментарів кінологічного центру області розкладається просто. Частина псів працює по сліду й на затримання, частина шукає зброю та вибухівку, частина — наркотики. Один кінолог часто веде двох-трьох собак різних напрямків, бо універсального «на всі випадки» майже немає. Чисельність хитається: хтось іде на пенсію близько восьми років, когось передають з європейських партій, когось готують на місці.
Розпізнати службову собаку простіше за екіпірування, ніж за породою. Дивіться на шлею чи жилет із написом поліції чи ДСНС, короткий або довгий повідок у руці кінолога в формі, іноді намордник. Без провідника такий пес на тротуарі майже не ходить.
Німецька вівчарка
Німецька вівчарка досі найзрозуміліший «поліцейський силует» для більшості з нас. У Тернополі саме ця порода добре помітна в ДСНС: у пошуково-рятувальному відділенні з двома вівчарками працює кінологиня Катерина Кузик. Семирічна Фіона спеціалізується на пошуку людей під завалами; після ракетного удару по будинку на Стуса її виводили на реальну ділянку. Другий пес відділення, Жук, шукає тих, хто заблукав.
Зовні це кремезний пес із довшою, ніж у малінуа, шерстю, часто чорно-підпалий, зі скошеною лінією спини. Зріст у холці зазвичай 55–65 см, вага дорослої тварини — орієнтовно 22–40 кг. Характер робочої вівчарки спокійніший за бельгійку: вона не «дрижить на старті», але тримає увагу на провіднику.
На вулиці дивіться не на «кіношну морду», а на зв’язку. Вівчарка служби йде ліворуч від кінолога, на короткому повідку, часто без намордника — так передбачено інструкцією поліції для переміщення на місце роботи. Тягнути руку «погладити героя» не варто: для пса ви зараз зайвий запах і зайвий рух.
Бельгійська малінуа
Малінуа у місті помітна рідше за «німця», зате саме вона все частіше стоїть у поліцейському розрахунку. В кінологічному центрі Тернопільщини окремі інспектори ведуть по три-чотири бельгійки: одна — на зброю й вибухівку, друга — на наркотики, третя — на розшук людей. Поліція країни загалом уже називає малінуа однією з двох основних порід поряд із німецькою вівчаркою.
Від вівчарки її відрізняє сухіша, квадратна статура й коротка палева чи руда шерсть із чорною маскою на морді. Вага частіше 20–30 кг, рухи різкіші. Це пес, якому важко стояти стовпом біля кіоску: він «працює» навіть коли, здається, просто чекає команди.
Відмінності від вівчарки
Якщо коротко: вівчарка виглядає масивніше й «м’якше» в лініях, малінуа — як спортсмен у короткій шерсті. На службі різниця ще й у темпі. Бельгійку частіше беруть у спецзавдання й на тривалі навантаження; вівчарку — коли потрібна універсальність і робота в різну погоду. Для перехожого практичний висновок один: обидві породи в шлеї — це не дворовий пес, і дистанція має бути однакова.
Спанієлі, лабрадори й собаки для пошуку
Не кожна службова собака виглядає як охоронець з плаката. Для огляду автобуса, вагона чи тісного приміщення поліція тримає менших псів: кокер-спанієлів, ягдтер’єрів, інших мисливських. Вони залазять туди, куди вівчарці тісно, і добре тримають запах наркотику чи вибухівки. Лабрадори в Нацполіції теж є: їх беруть на детектування, бо характер спокійніший, а ніс робочий.
Рятувальники частіше лишаються на німецькій вівчарці, але принцип той самий — спеціалізація, а не «порода взагалі». До: на завалі люди й техніка шукають навмання, хвилини дорогі. Після: атестований пес позначає точку, звідки йде запах живої людини, і розрахунку вже є куди копати. Саме так працювали тернопільські рятувальницькі вівчарки на міських завалах.
Окремо в країні з’явилися голландські вівчарки — темніші за малінуа, схожі на неї корпусом. У Тернополі їх поки не афішують як «місцеву норму». Якщо побачите нетиповий силует у поліцейській шлеї, орієнтуйтеся на провідника, а не на довідник порід у телефоні.
Поведінка при зустрічі
Закон «Про Національну поліцію» відносить службову собаку до спеціальних засобів. Її застосовують під час патрулювання, переслідування й затримання підозрюваного, конвоювання та для відбиття нападу. Перед пуском на затримання кінолог, як правило, двічі попереджає: «Стій! Пускаю собаку!». Для перехожого це сигнал зупинитися й не перетинати лінію між псом і людиною, на яку його спрямовують.
Практичний мінімум на тротуарі чи зупинці такий:
- не кликати, не свистіти, не простягати руку й не пропонувати їжу;
- не фотографувати впритул і не заходити між кінологом і собакою;
- свого пса тримати на короткому повідку, без «познайомимося»;
- запитання — лише до людини в формі, спокійно, без спроби «перевірити характер» тварини.
Якщо розрахунок працює на місці події, обійдіть ділянку стороною. Собака в роботі читає запах і жести; ваш інтерес для неї — лише зайвий подразник. Небезпека для випадкового тернополянина низька саме тоді, коли ви не лізете в кадр служби.
Типові помилки
Найчастіша помилка — сприймати службового пса як «доброго хлопця з жилета». Друга — смикати власного собаку назустріч «колегам»: це зриває слід і може спровокувати реакцію. Третя — сперечатися з кінологом під час огляду сумки чи авто. Оскаржувати дії можна після, не в момент, коли ніс пса вже в роботі.
Часті запитання
Як розпізнати службову собаку на вулиці
Шлея або жилет із позначенням поліції чи ДСНС, повідок у руці кінолога в уніформі, чітка позиція пса ліворуч від людини. Порода сама по собі нічого не доводить: без екіпірування вівчарка може бути просто домашньою.
Яка порода найчастіша в Тернополі
У поліцейському центрі області добре представлені бельгійські малінуа різних спеціалізацій. У ДСНС області на відкритих сюжетах фігурують німецькі вівчарки. Дрібні породи для огляду транспорту в місті видно рідше — їх виводять на конкретне завдання, а не «патрулювати бульвар».
Чи небезпечно це для перехожих
Для людини, яка не тікає, не б’є провідника й не хапає пса за шлею, ризик мінімальний. Собака працює в зв’язці з кінологом. Небезпека з’являється, коли хтось ігнорує попередження «Пускаю собаку!» або намагається відібрати в пса предмет.
Що робити, якщо пес зацікавився вашою сумкою
Зупиніться, не смикайте сумку, дочекайтеся команди кінолога. Позначення запаху — це ще не обвинувачення. Далі діє поліцейський, не тварина. Сперечатися з псом безглуздо.
Куди звертатися зі скаргою
Якщо вважаєте, що кінолог перевищив повноваження, фіксуйте час, місце, жетон або прізвище. Терміново — 102. Скаргу на дії поліції приймають також на лінії 0 800 50 02 02 і в головному управлінні поліції області. Письмове звернення розглядають орієнтовно 15 днів, інколи до 30.
Що робити далі
Якщо просто зустріли розрахунок на вулиці — тримайте дистанцію, обійдіть і йдіть далі. Нічого пояснювати й нікуди дзвонити не потрібно.
Якщо пес працює біля вашого під’їзду чи авто — запитайте кінолога, скільки триватиме огляд і чи можна відійти. На це йдуть хвилини, не години. Не відчиняйте багажник «для швидкості», поки вас не попросили.
Якщо після контакту зі службовим собакою є укус, пошкоджений одяг або, на вашу думку, незаконний огляд — того ж дня зверніться по медичну фіксацію (за потреби) і подайте заяву через 102 або письмово до ГУНП в Тернопільській області. Копію можна надіслати до прокуратури. Це вже не розмова «про собак», а фіксація дій людей.
Любава Полудень