«Ми відвідали на кладовищі місце, де знаходяться старі фрагменти пам’ятника, локалізували і зафотографували його», — розповів завідувач відділу історії та монументального мистецтва Володимир Салук. Фахівці Тернопільського обласного центру охорони пам’яток культурної спадщини обстежили плити в селі Мишків Більче-Золотецької громади.
Їх сфотографували й зібрали відомості про походження. До роботи долучилася хранителька місцевої бібліотеки-музею Ганна Храпчинська. На камені викарбувані імена мишківчан, які загинули у 1914–1920 роках.
Імовірно, серед них були учасники Першої світової війни, Українських січових стрільців та Української галицької армії. Плити виготовив місцевий дяк Петро Михайлюк. Точний час створення меморіалу невідомий. Дослідники припускають польську або німецьку окупацію. Підтверджень, що пам’ятник тоді встановили, немає.
Від підвалу «Просвіти» до сільського цвинтаря
Десятиліттями плити лежали в підвалі читальні «Просвіти». Після знесення старої будівлі їх перенесли на кладовище. Жителі села планували зібрати фрагменти в цілісний меморіал, але задум не здійснили.
Фахівці отримали список імен з каменю. Написи ще 2000 року відчитав Михайло Борейко — онук одного із загиблих, Андрія Борейка. Нині на кладовищі в Мишкові стоять і давні плити, і знаки новітнім захисникам. На меморіалі 1993 року — портрети Олега Буракова, який загинув 2022 року, та Ігоря Бобика, полеглого 2023-го.
Каміла Терпелюк